Для багатьох дорослих людей спогади про людину, яка намагається в вашому далекому світлому дитинстві «вивудити» з вас звук «р» і володіє вражаючою здатністю без запинки вимовляти скоромовки – яскраві асоціації, залишені в пам’яті роботою фахівця, чиє професійне свято відзначається щорічно 14 листопада. А саме – Міжнародний день логопеда, який поки святкується у вузькому колі фахівців. І це незважаючи на те, що з кожним роком число пацієнтів з проблемами та дефектами мови зростає.
Логопедія (від грец. Lógos – слово, мова і paideía – виховання, навчання) – галузь педагогічної науки, яка вивчає порушення мови, способи їх попередження, виявлення та усунення засобами спеціального навчання та виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, структуру порушень мовної діяльності, систему корекційного впливу.
Вперше питання корекції мовних порушень описані в роботах по сурдопедагогике 17 століття (в той час поняття глухонімоти ще мало відрізняли від слухонемоти і інших дефектів мовлення у чують). З другої половини 19 століття вивчення недоліків промови нормального слуху набуло самостійного, але переважно медичний напрямок. Так, виправлення мови, причому тільки деякі відхилення, стали розглядати як лікувальну процедуру, яка проводилася лікарями або медсестрами.
З кінця 19 століття стали розробляти інші способи розуміння, аналізу та передачі мови, і через півстоліття нові підходи в терапії дозволили лікувати психологічні чинники, що лежать в основі мовних розладів. З кожним роком наукові уявлення про мовної діяльності удосконалювалися, і в результаті суспільство отримало сучасну логопедії, яка, спираючись на загальні принципи дефектології, взаємодіючи з психологією, фізіологією, мовознавством, розглядає мова як системне багатофункціональне освіту, впливає на психічний розвиток.
Сьогодні велика частина пацієнтів логопеда – це, безперечно, діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Однак, логопед працює не тільки з дітьми, але і вирішує проблеми, пов’язані з мовною коммуникативностью дорослих людей.
Сфера діяльності цього фахівця не обмежується виправленням вимови окремих звуків, вона охоплює набагато ширший спектр завдань з надання допомоги людям, що страждають від вроджених фізичних відхилень мовного апарату, а також мають проблеми з промовою і правописом, викликані психологічними травмуючими факторами.
Логопед крім виправлення вимови окремих звуків допомагає з виправленням різноманітних порушень мови: недорозвиненням, дефектами вимови, темпом і тембром мови. Допомагаючи дитині подолати мовні проблеми, логопед заздалегідь сприяє запобіганню розвитку проблем з правописом в більш старшому віці. Саме з цим пов’язана важлива сторона роботи сучасного логопеда: рання діагностика і виявлення проблем логопедичного характеру з метою проведення своєчасної корекційної роботи.
Робота логопеда дуже індивідуальна і вимагає від фахівця не тільки теоретичних знань і практичних навичок, а й особливого складу характеру, знань і особливостей вікової психології. Чи не кожна дитина здатна працювати в групі, багато дітей, та й дорослі соромляться своїх проблем, не готові «розкритися» відразу або в присутності сторонніх. Від логопеда в такій ситуації потрібно терпіння і чуйність до своїх пацієнтів, без чого успіх всієї роботи ставиться під питання. Робота логопеда базується на знаннях в галузі педагогіки, психології, фізіології, неврології, дефектології, мовознавства.
У зв’язку із зростанням числа дітей з вадами мови, майже в кожному навчальному закладі, а також в спеціальних дошкільних освітніх установах (логопедичні дитячі сади) працює фахівець-логопед, який займається ранньою діагностикою та корекційної роботою. У школах разом з логопедом повинні тісно працювати психолог і соціальний педагог. Саме ці три фахівці сприяють процесу соціалізації дитини, тобто становленню його як повноправного і повноцінного члена суспільства. І соціальну значимість даних професій складно переоцінити.
З огляду на важливу роль логопедів в життя пацієнтів, і був заснований в 2004 році цей міжнародне професійне свято.
