Указом Президента України № 42/2005 від 17 січня 2005 року введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, однак, у одних ризик захворювання високий, а у інших – низький. Не позбавлені цього ризику і чоловіки; проте, понад 99% всіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки. Фактори, які підвищують ризик захворювання, наступні: вік понад 40 років; спадкова та сімейна схильність; пізня менопауза; ранній початок місячних (до 12 років); пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або їх відсутність; переривання вагітності; фіброзно-кістозна мастопатія; ожиріння; куріння.
Як і в усьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає – в середньому на 1-2% за рік – і в даний час в структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози. В цілому щорічно це грізне захворювання забирає життя понад семи з половиною тисяч жінок по всій Україні.
На жаль, саме пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що (хоча в світі помітна тенденція до зниження смертності – в середньому на 1% за рік) в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у чверті українських пацієнток, і половина з них помирає вже протягом першого року після виявлення.
Не останню роль в пізньому зверненні до лікарів грає непоінформованість суспільства про справжній стан проблеми раку грудної залози, неконтрольований державою стихійний розквіт самореклами «народних цілителів», некомпетентних і, зазвичай, непорядних людей, а не лікарів-професіоналів. Через неправильне лікування хворі упускають час, а хвороба набирає обертів.
Необхідно відзначити, що тривалість нормального життя хворих на рак молочної залози після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби (так звана нульова, перша і максимум друга – а всіх стадій існує п’ять) і правильно проведеного лікування – понад 25 років. Тобто, прогноз захворювання залежить від того, наскільки своєчасно вдалося діагностувати хворобу!
Основними методами, які дозволяють своєчасно виявити це захворювання, є самообстеження молочних залоз; клінічне обстеження молочних залоз; мамографія. З метою уточнення діагнозу лікар може призначити також деякі інші обстеження.
